Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Кунгур

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

День начался, как обычно, с ломки и жажды получить свою дозу. Жизнь наркомана не проста, бро, особенно когда закладки заканчиваются. Судьба улыбнулась мне, и я получил возможность купить кодеин. Закинув свои последние бензы, я отправился на перекресток, где меня уже поджидал токсик с белым пакетиком в руках.

Вот тут-то началось самое интересное. Я был на вершине эйфории, кайфовал как никогда. Решил объединить две свои страсти – наркотики и бухгалтерию. Спросил друга, мастера своего дела в этой области, о вакансиях. И вот, через пару дней, я стал шизанутым бухгалтером в мелкой конторке.

Первый день работы был просто песня, бро! Я сидел за столом, лепил папки, делал отметки, а все вокруг было в тумане от гаша. Мои коллеги, даже не подозревали, что настоящий токсик находится под их носом.

Каждый день я занимался своими делами, включая отчетность. Я знал, что моя голова работает на полной мощности, когда я на гаше. Попперсы давали мне четкость мысли, а теофедрин делал меня более энергичным и сосредоточенным.

Однажды один токсик из другого офиса решил проверить мою работу. Он был настоящим спайсиком и я немного понервничал. Но я ни секунды не сомневался в своих способностях и быстро собрал все документы, как профи. Тот токсик, видимо, не ожидал такой реакции от меня, и явно остался доволен моей работой.

Мой день проходил в ритме контрольных точек – перерыв на "курить", закладка кодеина, снова работа. Сотрудники начали замечать, что я стал очень красниться, но они ничего не подозревали. Все время говорилось, что я просто сгораю от работы, а на самом деле горел от наркотиков.

Жизнь продолжалась в таком ритме до последнего дня на этой работе. Я получил хороший оклад и немного связался с крутыми дядями, которые занимались продажей гашиша. Не могу сказать, что было легко, но хотя бы закачка закладок мне больше не доставляла проблем.

Теперь вся эта жизнь позади, бро. Я стал человеком, который стремится к лучшему. Я избавился от наркотиков и стал настоящим мужиком. Мои мечты о лучшем будущем начали сбываться, и я понял, что наркотики только мешали моему прогрессу.

И на этом, бро, моя история заканчивается. Она была заполнена экстазом и горечью, но оставила у меня неизгладимые воспоминания. Ищи свою настоящую страсть и иди к своим мечтам!